Бактерицидні і кварцові опромінювачі, рефлектори, лампи інфрачервоні

Кварцування — процес обробки знезараження приміщення (повітря) ультрафіолетовим випромінюванням кварцової лампи.

В результаті кварцування повітря збагачується озоном, який, у свою чергу, також дезінфікує повітря. Озон отруйний, тому після кварцування приміщення слід провітрювати.

При правильному дотриманні режиму використання лампи кварцування шкоди не несе. При неправильному використанні може призвести до опіку очей.

У медичних установах кварцування в даний час досить широко застосовується з бактерицидною метою.

Під час роботи кварцової лампи слід залишити приміщення. На працюючу лампу категорично не можна дивитися і намагатися від неї засмагати.

Бактерицидна лампа - загальне поняття про різновиди ламп, що використовуються для знезараження приміщень від мікробів, бактерій, вірусів і т. д..  Широко застосовуються в медицині та промисловості для знезараження робочих поверхонь меблів, стін, підлоги, стелі, повітря, продуктів харчування.

Бактерицидні лампи низького тиску, типу ДБ (дугові бактерицидні),  є джерелом ультрафіолетового випромінювання з довжиною хвилі 253,4 - 253,7 нм (короткі хвилі), яка має сильне знешкоджуючу дію, що стосується патологічної флори і вірусів.

Дія на сітківку ока Ультрафіолетове випромінювання непомітно для очей людини, але при інтенсивному опроміненні викликає типово радіаційне ураження (опік сітківки). Тим не менш, ультрафіолет надзвичайно потрібен для очей людини, про що свідчать більшість офтальмологів. Сонячне світло надає розслабляючу дію на близько-очні м'язи, стимулює райдужну оболонку і нерви очей, збільшує циркуляцію крові. Регулярно зміцнюючи за допомогою сонячних ванн нерви сітківки, ви позбудетеся від болісних болів в очах, що виникають при інтенсивному сонячному світлі.

Біологічна дія При впливі на живі організми УФ-випромінювання поглинається вже верхніми шарами тканин рослин або шкіри людини і тварин. В основе биологическое действие излучения обусловлено химическими изменениями молекул биополимеров. Эти изменения вызываются как непосредственным поглощением квантов излучения, так и (в меньшей степени) радикалами воды (HO-; H3O +; H2O2-2) и других низкомолекулярных соединений, образующихся при облучении. На человека и животных малые дозы УФ-излучения оказывают благотворное воздействие - способствуют образованию витаминов группы D, улучшают иммунобиологические свойства организма. Характерная реакция кожи на УФ-излучение, является специфическое покраснение - эритема (максимальное эритемное действие имеет излучение с длиной волны 296,7 нм и = 253,7 нм), которая обычно переходит в защитную пигментацию - «загар». Большие дозы УФ-излучения могут вызывать повреждения сетчатки глаз (фото-офтальмию) и ожог кожи. Частые и чрезмерные дозы в некоторых случаях могут вызывать канцерогенное действие на кожу. В растениях УФ-излучения изменяет активность ферментов и гормонов, влияет на синтез пигментов, интенсивность фотосинтеза и фотопериодической реакции. Не установлено, полезны и тем ли более необходимые для прорастания семян, развития ростков и нормальной жизнедеятельности высших растений малые дозы УФ-излучения. Большие же дозы, несомненно, неблагоприятны для растений, о чем свидетельствуют существующие у них защитные приспособления (например, накопление определенных пигментов, клеточные механизмы восстановления от повреждений). На микроорганизмы и культивируемые клетки высших животных и растений УФ-излучение действует губительно и вызывает мутагенез (наиэффективнейшее при длине волны в пределах 280-240 нм). Конечно спектр летальной и мутагенного действия примерно совпадает со спектром поглощения нуклеиновых кислот - ДНК и РНК, в некоторых случаях спектр биологического действия близок к спектру поглощения белков. Основная роль действия УФ-излучения на клетки принадлежит химическим изменениям в ДНК: пиримидиновы соединения (главным образом тиамин) при поглощении квантов УФ-излучения образуют димеры, которые препятствуют нормальному удвоению (репликации) ДНК при подготовке клетки к делению. Это может приводить к гибели клеток или изменения их наследственных свойств (мутациям).